Прикро і боляче, бо гинуть сміливі воїни та справжні патріоти!
27 серпня Сергій подзвонив дружині. Як не дивно, але зв’язок був чудовим, тому вони дуже довго говорили. Сергій розпитував про сина і дружину та разом зі Світланою планували, що робитимуть під час відпустки, яка мала бути восени. І, здавалось, ніяк не могли наговоритись. Наступного дня його не стало…
Збаражчина у жалобі — земляки на колінах і зі слізьми зустріли свого Героя, який назавжди повернувся додому.
— Друзі, сумна звістка знову прилетіла у нашу громаду, — повідомив міський голова Збаража Роман Полікровський. — Виконуючи бойове завдання, загинув збаражанин Сергій Алєксєєнков. Вічна слава Героям! Слава Богу! Слава Україні!
Героя зустріли близько опівдня 31 серпня біля каплички на Добривідському перехресті. Далі вздовж вулиці Грушевського траурний кортеж зустрічали живим коридором — аж до Успенської церкви, де об 19:00 розпочнеться чин парастасу. Поховають Сергія у Збаражі на Алеї героїв місцевого цвинтаря 1 вересня об 11:00.
Алєксєєнков Сергій Валентинович народився 17 жовтня 1975 р. Вже у лютому долучився до лав 105 бригади, служив у гранатометному відділенні взводу вогневої підтримки, роти вогневої підтримки військової частини А7170. Загинув під час артилерійського обстрілу 28 серпня внаслідок отримання вогнепального проникаючого осколкового поранення, не сумісного з життям в районі н.п. Краснопілля на Донеччині.
Отправить ответ