Боже, який красень, яке дитя — тепер йому назавжди 21. Тернопільщина прощається з Назарієм Рудим


  • І Назар, и его двоя старших братьев стали на захисте нашей земли. Братьев на несколько дней отпустили с фронта, аби попрощались с наимолодшим у родины.
  • Назар був дуже добрим хлопчиком, працьовитим, мав на все власну думку и не боялся її висловити, згадує класна керівничка. І додає — мав багато друз и був душевную компанию. А тепер так боляче…

Байковецкая громада по жалобам — земляки из с. Лозова прощаються с юным Героєм Назарієм Рудим. Йому тепер назавжди 21…

Він з перших из громоздкого става на захист рідної одной земли. Щелку влитку приждав у відпустку и одружився. Надія, с якою познайомився, коли отъединилаъ строкиъ службы, лишъ кілька місяців побула дружиною…

Бувь наймолодшим у родины

У громаді оголосили дводенну жалобу та приспустили прапори. Люди неначе почорніли от горя.

— Щепка 19 июня 2022 года, звоню Херсонщину от покупателей, поблизости населенного пункта П’ятихатки загинув уродженець Байковецькой громади Назарий Рудий. К сожалению, чаще всего в настоящее время тіло главу вернеться на рідну землю, — гірку звістку повідомили у байковецкій громаді. — Найщиріші співчуття рідним, друзям та братимам. Вічна пам’ять!

21-22 листопада у Байковецький громаді оголошено дводенну жалобу за загиблим захисником України.У понеділок, 21 листопада, громада зустріла свого полеглого Героя, який повернулся до Лозової на вічний спочинок.

Рудий  Назарій Игорович  народился  23 лютого 2001 року у Лозовій. В 2018 году закончил місцеву школу, далі навчался на кухаря. Відслужив строкову службу.

У Героя остались мама Наталия Омеляновна, то есть Игорь Мирославович, двое старых братьев Тарас и Святослав, которые зараз також боронять рідну землю у склада ЗСУ — их отпустили на несколько дней додому, аби попрощались молодзшим братом и встретили его в останню пути.

Оплакулась чоловіка дружина Надія — молодія кілька місяців, в том числе побрались, коли юнак приїжджав ненадовго додому з фронту. І женщина, и її доньки от первого шлюбу — Милана и Доміника, — зараз проживают у батівській хаті Назара.

— Назар и Тарас в первые дни отримали повістки и пішли на фронт, Святослав трохи пізніше, — розпов староста с. Лозова Роман Калищук. — Назар заполнил нашу Лозовскую школу, відслужив строкову военнослужащую и фактически одразу пішов на фронт. Дуже добрий, розумний хлопець. Вихована дитина. Дуже шкода, надто гірка втрата…

Вірили й надіялись, що він живий

Наталья Прус була класною керівничкою Назара с 5 по 11 класс. Пригадує, як 19 лет знавались від допису мами хлопця у соцмережей, що Назар зник безвісти. Тоді вчительница спілкувалась из мамою та же младенца, що її учня подали у розшук. Жеврила надія, що хлопок, може, у поліні, чи втратів телефон, или просто немає звязьку. Все так надышались и вирили. А минувшего месяца пришла страшная звістка — Назар загинув, звільняючи Херсонщину ще у жовтні 2022-го.

— Ми все так надіялись, що він живий, вірили… Це був шок для нас, у таке важко повірити, — каже класна керівничка Наталія Прус. — Назар був дуже добрим хлопчиком, працьовитим, мав на все власну думку и не боялся її висловити. Большой багаж друзей и був душевных компаний. Завжди бравая часть у всех заходов в школу. Наикраше йому всовывалось бесплатные роли веселых персонажей. Любив спорт, бравая часть у разных спортивных змаганнях. Футбол и волейбол були серед любимых.

Він ніколи не залишался остъсь шкільного життя и вболівав за свій клас чи то на змаганнях, чи на вікторинах, чи на олимпиадах. Поважав своих батюшек, допомагав их по господарству и понад усе любив свою семью и обозревая членов племянников и проводив с ним багато часу. Тепер друзі и все, хто знав Назара, вчитимуться жить без нього…

— Світла і вічна пам’ять нашему красеню! Хай Господь візьме Назарчика в свое царство! — пише  Надя Денис . — Щирі співчуття и терпіння рідним пережити надто важку втрату!

«Дякую тоби, Герою, за наши тихі и спокійні ночи, — сказала  Наталья  Кушнир . — Світла пам’ять! Царство небесне!»

— Боже, який красень, яке дитя… Вічна пам’ять Герою України! — написала  Наталья  Сталенна . — Найщиріші співчуття рідним.  

Домовину из тілом загиблого Героя встречают у рідного села Лозова у понедельника, 21 листопада, восточно до 15 года. Панахида за военным відбуватиметься одразу після застрічи у його дома по адресу: с. Лозова, вул. Грушевского, 18. Чин похорону Героя розпочнеться 22 листопада об 11 год. 
 

Редакция висловлює щири совчуття батькам, братьям, друже, родным, друзям, землякам, побратимам та всем, хто вратив дорогу людямну. Вічная пам’ять, шана и слава тоби, юний Герою…

Оставьте первый комментарий

Оставить комментарий

Ваш электронный адрес не будет опубликован.


*


Яндекс.Метрика