Сину…Назарчику, як жити далі… у 18 років ти став на захист країни…Плаче вся Західна Україна, сьогодні рідня прощається з молодим красенем бійцем…

Назарія Войтовича провели в останню путь у рідному Радивилові, на Рівненщині.

У 18 років він став на захист Києва, а вже за кілька місяців – боронив Україну на Сході. Мріяв про найшвидшу перемогу, а після неї – про кар’єру актора, а нині тисячі людей прийшли на прощання з ним.

Завжди веселий та життєрадісний – Назарія Войтовича у його рідному місті Радивилів знали чи не усі. “Він тут місцева зірка, ні одного концерту в нас в місті без нього не відбувалося”, – розповідає мама полеглого бійця Ольга.

За місяці на війні він став своїм і для побратимів. “По віку він міг бути моїм сином, він був не по своєму віку дорослим, він підтримував тих, кому було тяжко”, – твердит “Док”.

Він загинув у боях на Луганщині 2 листопада.

Олег Мясніков написав про Назара Войтовича таке:

«Малий», у свої 19 ти зробив набагато більше, ніж міг. Ти робив історію нашої країни, ти боронив наші родини і прикривав нас своїм вогнем. Ми любимо тебе.

Спочивай з миром, синку.

“Це він так казав, що хто, як не ми, мам. Мам, не плачте, там тоже чиїсь діти”, – переказу слова сина жінка.

Отримав позивний «Малий», бо був серед побратимів чи не наймолодшим, ще вчорашній школяр і майбутній соцпрацівник за спеціальністю. В нього була купа захоплень – кікбоксинг, футбол, а ще шалена мрія з дитинства – стати актором. Та найважливішою справою життя стала для Назарія- Перемога. Він швидко опанував військову справу і вже влітку «Малий» боронив Україну на сході. “Він рвався на фронт, бо там хлопці, там хлопцям треба допомога”, – пригадує слова сина мама.

Він був і справді підтримкою для побратимів. “Барс”, який кілька днів поспіль з Назарієм – тоді ще 18-річним студентом університету Драгоманова- намагалися записатися до тероборони Києва, тепер завдячує «Малому» життям, коли йому прилетіло в окоп. “Він мене з уламків діставав, я був непритомним. Якби не він, то я не знаю, чим би це закінчилось. Він отримав контузію, але залишився далі виконувати бойове завдання”,- розповідає боєць.

Нині з Назарієм прощаються навколішки. Минулого місяця йому виповнилося 19, він отримав звання молодшого сержанта.

Оставьте первый комментарий

Оставить комментарий

Ваш электронный адрес не будет опубликован.


*


Яндекс.Метрика